Будимо — Творимо Пам’ять Лемківщини!
Opublikowano w dniu
Від 3 років учні нашої школи виїжджають на Лемківщину порядкувати залишени в 47 році кладовища. В минулих роках ми відвідали кладовища мін. в Фльоринці, Білічні, Чорному, Боднарці, а в тому році в Волівці.
Проєкт реалізований є через головну управу ОЛ. Учні їдуть на Лемківщину до Горлиць переважно 13 — 15 жовтня ( День Вчителя ) де перебувають в центрі Антонича.
Школа при вспертю батьків хоче посилати учнів на рідні землі щоб будити іхній зв’язок. Будити та творити пошану до місць святих, в яких живе сила вкраденого нам світа. А в ньому є часто залишені церкви позбавлені наших молитов, похилені хрести та місця де колись була хата чи село. Часто тільки природа вказує пошану святости барвінком. Ми хочемо цей світ на ново воскрешати щоб зв’язок з землею предків був живий.
Учні мають змогу доторкнути історії, але і відкривати двері надії щоб наступні покоління мали можливість плекати традицію свого народу.
В тому році учні побачили красу Волівця. Села, де краса природи з Богом збудувала райські двері. Старовинна церква, темними іконами свідчить про наше вікове життя на цій землі.
Учні з охотою порядкували кладовище біля церкви. На ново будили хрести в хущах та привертали вікову пам’ять Волівця. Ми відчули красу цього села в родині Гутиряків, які нами опікувались та гостили при ватрі. Дякуємо ВАМ!
Проєкт мав будити минуле, а будить майбуття — це сила сьогодні проєкту. Він творить память. Не тільки вигнаними слезами, але і усміхом на лицях молодежі, яка РАЗОМ на РНДНІЙ ЗЕМЛІ може почуватись собою. Співати, говорити так як колись її предки, але і брати участь в життї Лемківщини в ХХІ віку.
В тому році учні мали змогу зустрітись в суботу з п. Євгеном Місілом та почути про його книжку про акцію Вісла. Віримо що до нас п Євген завитає бо обіцяв!
А неділя була дуже багата для нас. Ранком ми зустрілись з заступником ОЛ п Васильом Шлянтом, а дальше брали участь в лтургії в Боднарці, де проходив зїзд колишніх мешканців. Тут подяка для о Григорія Назара та п Андрія Клімаша, які дуже тепло нами опікувались і харчували молодь. Після літургії наша молодь виступала на сцені. Були танці Вітрогону та спів Дикіх Бджів. Думаю що найкращим виступом для публикі була свідомість, що на сцені серед учнів були діти з родин БОДНАРЧАН. Це “льокальний” патріотизм.
Вечером в неділю ми вже повертали на захід. Запишили Лемківщину, але мали воду з криниці з Боднарки, яку подарував нам п. А. Клімаш.
Добре що проєкт цей живе так спонтанно, різноманітно. Свідчить що живемо, а не тільки хочемо жити. Коли молодь хоче бачити пороги предків = це знак що має в серці любов до СВОГО. Хай залишені, упорядковані кладовища свідчать, що 4 ліцей з Лігниці НЕ ЛЕМ будить, але і творить пам’ять про Лемківщину.
Адам Вєв’юрка
Щира подяка за поміч в організації виїзду для п. Анни Буковської
