Як ОЛ з нашом школом в 70 роковини акції Вісла перенесло проєкт з Лемківщини на Західні Землі

Від пару років ОЛ при вспівпраці з нашом школом з Лігниці організувало виїзди молоді на Лемківщину штоб порядкувати наші цмінтері. Так направду організатори на ново хтілі будити і отваряти звязки наступних поколінь народжених на Заході з земльом предків. Барз красьні било видіти та чути, як молодь, колі вертала на захід в бусі вживала свою рідну мову та співала пісні тоти самі як іх предки колісі гин в горах. То било свідоцтво, што тото порядкуваня є потрібне, як для молоді, ОЛ та самой школи в Лігниці — бо вона дбає від свого початку о етнічний українскій звязок учнів з земльом предків.
7 квітня на свято Благовіщиня Пресвятої Богородиці в пятницю – хоц кус ляло – молодь гімназії і ліцею з нашой школи відвідали парохії та цмінтері в Зимній Воді, Замєнійах, Модлі. Найперше ми билі в парохії православной в Зимній Воді де барз тепло приняв нас місцевий парох о Юрій Маліш. Мододь виділа місцеву церкву, яка має в собі барз цікаву історію. То била найперше святиня римо католицька, потім протестанцка, а гнеска православна. Від віків молилися там поляки, німці, а гнеска наши люде. На сцінах є святи місця з різних часів житя святині, а для нас цікаве як повідав отець, што ікони є не лем з Лемківщини, але і з інших регйонів Польщі.
Потім ми відвідали цмінтер в Зимній Воді де молодь засвітила свічки на наших могилах, часто на померших зі своїх родин. На тим цмінтері наши люде мают своє відділєне місце. Так што кожен може відчувати што є на Лемківщині. З нами бив однак през цілий час дощ. Так ми переїхали нашим бусом з кєровцом паном Гжегожом до Замєніц на цмінтер, а потім там до побудуваной гр-кат церкви. На цмінтері учні заз виділі наші могили на яких кирилиця, або польскими літерами імя і призвище свідчило, што то наши сліди. Тут моглі видіти костел, в яким молились Темплярюше, а і де роками відправлялась наша літургія до часу збудуваня церкви. Від 2016 року парохом, а скоріше адміністратром є о. Павел Березка, котрий нам барз поміг в тим проєкті ОЛ і нашой школи. Дай Боже всяди такой вспівпраці. Церква на Патоці є під званям Покрови.
По стрічи — зустрічи ми переїхали до Модли на цмінтер де заз на могилах посвітили свічки. На тим цмінтері є барз дуже гробів на котрих є написи в кирилиці. Люде які в горах вчилися літературной мови старалися на заході тото вказати ціж на гробних написах. Тото барз видно власьні в Модлі. Потім ми заїхалі під новозбудувану церкву в Патоці та там на світлиці чекала на нас гостинна ватра. При кобасках і гнесьних фритках ми відганялі дощ, лем він на жаль не хтів відийти. Тут треба подякувати солтисови Патрикові Гойнякові, радному Петрові Гумецкому за організацію той ватри та паньом з села — за тісто. Обдарувани тим тістом ми повернули до Лігниці з надійом што церкви в Зимній Воді, Замєніцах, Патоці далі будут живим прикладом што акція Вісла нас не знищила. Дякуєме Вам мешканці- парафяне тих сел за Ваше добро і віру в силу нашого народу тут на вигнаню.
А.В.