Zespół Szkół Ogólnokształcących nr 4 w Legnicy im.Bohdana Ihora Antonycza - Оголошення

Запрошуємо на пʾєсу Тараса Григоровича

Шевченка «Наймичка» у виконанні драматичного театру з

міста Коломиї, яка відбудеться 18.05.2014 року, год. 16.00

в нашій школі.

Організатори

В п`ятницю 25 квітня о год 12.30 учні ІІІ класу ліцею в Лігниці офіцийно закінчили навчання в нашій школі. Прозвучав для них з рук п. дир. Анни Гаврильчак Маланьчак останній дзвінок. Дзвінок повний задуми, але і надії що учні нас залишають, але своїм життям засвідчать що знають ким є з походження і ким хочуть бути з професії. Ми як вчителі маємо ще одну мрію щоб вони вказували всім що не вільно покидати своїх корені. Людина без них загубить себе і завжди буде нещаслива. Буде завжди чужа для світа. Останній дзвінок для школи був так направду першим в іхньому дозрілому життї. Щоправда ще матура, яка офіцийно є останнім зв`язком зі школом. Віримо однак що пороги школи ще не раз побачать наших випусників.

Всі класи гімназії і ліцею подарками, словом, піснями але і мультімедяльнима проєктами прощали ІІІ клас ліцею. Була усмішка, вкриті сльози, але і впевність що “не так скоро” залишуть школу. На кінець хочу зацитувати слова виховательки ІІІ класу ліцею до своїх випусників — п. Ірини Мадараш “Ви є добрі люде! Хай Бог Вас провадить та щастить!”

Тільки добро може будувати світ і ми віруємо що збудуєте матеряльне і духове добро для себе, батьків, близьких і нашої української громади!

Ми є з Вами на ЗАВЖДИ!

ВСІ з Комплексу Загальноосвітніх шкіл №4

Від 3 років перед великоднима святами за календарем юльянським в нашій школі проходять варштати малювання-воскування-батікування писанок. В цьому році це відбулося 16 квітня в часі “великого тижня”. Координаторами були вчителі – п. Ольга Височанська та п. Адам Вєвюрка, які передавали учням інформації о великодних звичаях в різних частинах України, але також і на Лемківщині.

На варштатах молодь сама мала змогу прикрашати писанки та на ново будити вікову традицію предків. В кожній культурі прикрашене яйце є символом нового життя, надії, добра. Для нас як меншини має ще одне значення. Воно є одним зо свідоцтв чи зберігаємо звичаї предків живучи в розпорошешю на не етнічних землях. Тому наші писанку мають в собі силу життя не тільки нашого, але і життя залишеного на рідних землях в 1947році. Коли традиція в людині є жива то вона має свідомість ким є.
В нашій школі є багато учнів з України, вони вносять техніки прикрашання писанок з різних регіонів України. Це цікавий спосіб вказання багацтва регіонального України.
В цьому році на варштати ми запросили нашу ученницію ІІІ класу ліцею (вже абсольвента) Єву Хомяк, яка є свідоцтвом що дальше ця традиція живе в молодому поколінню.
Учні часто дуже гарно малюють писанки і не має тут поділу чи це дівчата, або хлопці. Сьогодні в добі Інтернету, мобільок, швидкого перепливу інформації часто заникають різниці між людьми також в традиції. Чи це добре, чи ні – можемо тільки задуматись бо не затримаємо цього процесу. Сьогодні вже на наших писанках появляются нові взори, які існують біля вікових взорів з Лемківщини, Бойківщини.

Не забуваймо однак мимо все о традиції наших предків, бо наші характерні писанки тут в Польщі є також знаком життя української меншини!