Jesteś tutaj:

Dzień: 2011-11-24

23 жовтня 2011 року у Комплексі Загальноосвітних Шкіл ім. Богдана Ігора Антонича у Лігниці відбувалося «Свято школи». Учні та вчителі, як шороку, приготовили концерт на якому показано результати праці артистичних гуртків школи та й не тільки.
Почалося традиційно, від промови запрошених гостей: Почесного консула України, Президента міста, міських депутатів, голови вчителської профспілки у Лігниці, представника лігницьго відділу ОУП, випусників та вчителів Київської школи №92 ім Івана Франка. Сам концерт відкрила цікава інтерпретація всім знаної «Червоної рути», а опісля з чоловічим народним танцем виступили, що може троха нетипове, дівчата із шкільного ансамблю «Горицвіт». На святі лігницької Антоничівки не могло очевидно забракнути поезії її покровителя. Вірші «Автобіографія» та «Забута земля» пролунали з уст Бориса Пецушка спонукуючи до задуми. З цього рефлексійного настрою публіку вирвав дісцо-фольковий ансамбль «Дикі бджоли» до сьогодні присутрьою на всіх забавах «Адріаною» та не менш знаною, народньою піснєю «Розпрягайте хлопці коні». Опісля на сцені появився ще з «Дикими танцями» шкільний «Горицвіт» і на цьому закінчилася презентація артистичної творчості учнів школи. В міжчасі виступили дівчатка з пункту навчання укр. мови у лігниці з рекордово популярною у Польщі піснєю «Радіо гело» гурту Еней. Однак не тільки лігничани мали можливість виступити на сцені. Публіку в дальшій частині концерту забавляб та зворушував дитячий ансамбль …….. з Лісьця, а пізніше свою творчість запрезентувала молодь зі школи ім. Івана Франка у Києві яка приїхала до нас в гості в рамах «проекту виміни». Концерт завершив виступ пана Романа Гаврана, який під акомпаніамент гітари порушував серця співаною поезією. Свято як конферанс’єр, не перший вже раз успішно попровадила Аня В’єв’юрка а звуком піклувався пан Андрій Олійник. Після концерту гостей та учасників чекав у столовому залі почастунок.
На мою думку концерт вдався. Може і не був це найбільш приголомшливий з доказів здібності і праці лігницьких українців, але виступи молодих артистів дозвалають очами повними надії споглядати в майбутнє.

Tomasz Koczański

Do góry