Будимо наше регйональне багацтво!
Від нового 2015\2016 року в нашій школі в Лігниці в 1 класі гімназії реалізуєтся програма Зустріч з етнічнима україниькима землями в Польщі. В цьому році це Лемки і Лемківщина. Не дивно що ми почали від Лемківщини тому що як всі в Польщі знають в нашій школі багато лемківської молодежі. А також ми хочемо вказати що школа завжди мала в собі лемківську душу. Багато випусників її це лемки які активні діють для добра нашої цілої громади в Польщі в тому і лемківської. Просто лемківсьво в нашій школі на тлі цілої української культури це минуле, теперішній стан, але і майбуття. А так з усміхом деякі випусники які діють в організаціях лемківських які не асоцюются з українством однак українську літературну мову використують в своїм публичнім життї. А власне цієї мови навчились в нашій школі. Ми хочемо шанувати і вчити нашого регйогального балацтва, а молода людина має сама підняти рішення яку дорогу життя вибере. Думаю що це нам вдаєтся бо наші випусники мають в собі культуру щоб все наше шанувати, а не нищити.
Кожна школа не є інституційом -органом статичним. Вона переходить різни процеси які вказують реальний стан молодого покоління, яке в недовгім часі буде на чолі нашого суспільства. Українські школи в Польші це стан нашої меншини за пару років. А в наших школах вже багато учнів з України які мають вже полське громадяньство. Ці учні дивляться на всіх українців з Польщі як на людей які мають свою окрему часто невідому ім українскісь. Для людей з України часто всі українці з Польщі це лемки. Тому ім також треба вказувати наше регйональне багацтво в почуттї єдности щоб вони зрозуміли як наші регйони переплітаються що важко вказати кордони між нима. Тому так легко вказати границю Лемківщини на заході, а важко на сході. І тут переходимо до тем цього проєкту які до сьогодні зреалізовано в І класі гімназії на уроці укр мови (1 година в тижні). Учні пізнають Лемківщину через її багацтво історичне, мовне, культурне, етнографічне, релігійне. Заняття є на основі активних метод навчання, щоб учні реально відчули зустріч-стрічу з Лемківщином. На урокох вже були: перші сліди в джерелах про лемків, іх походженя, географія і природа Лемківщини, лемківські строї, їжа лемків, овочі і фрукти з Лемківщини, старі фотографії, проба порівнання культури лемків з світом бойків і гуцулів, але також вказання в річницю Голодомору що на землю де був цей геноцит потрапили лемки в 1945 і 46 році. Останньо учні цілої школи, і не тільки учні, мали нагоду пізнати і скоштувати кисилицю . Кисилиця ця була зварена з запису вже покійної п Марії Малєш родом з Фльорінки. В низу цей запис. В недовгим часі в Нашому Слові булуть дальші вісті з уроків української мови з Лігниці де живе Лемківщина і вони будуть вже від наших учнів.