Zespół Szkół Ogólnokształcących nr 4 w Legnicy im.Bohdana Ihora Antonycza - Podręczniki na rok 2014/15

Wykaz podręczników na rok szkolny 2014/2015 dla klas I, II i III gimnazjum

Wykaz podręczników na rok szkolny 2014/2015 dla klas I, II i III liceum

W IV Liceum i Gimnazjum Nr 10 w Legnicy trwają ostatnie próby przed wyjazdem chóru „ Połonyna” na festiwal muzyki estońskiej „ Laulupidu 2014”.
Młodzież przygotowuje utwory w języku estońskim, angielskim, ukraińskim i polskim.
Wyjazd jest częścią realizowanego projektu Comenius – „Dźwięki Europy”. W ramach tego projektu uczniowie ze szkół z Hiszpanii, Polski, Estonii i Niemiec przygotowują w swoich szkołach te same utwory na chór i orkiestrę a na spotkaniach wyjazdowych w Hiszpanii i Estonii odbywa się ich wspólne wykonanie.
Udział w tym projekcie to nie tylko okazja do poznanie nowych przyjaciół ale bardzo ciekawa forma poznania różnorodności europejskiej kultury oraz doskonalenie języka komunikacji- języka angielskiego.

Na załączonych fotografiach:
uczestnicy projektu w szkole w Hiszpanii Paiporta k. Walencji oraz w Walencji –miasto sztuki i Nauki – kwiecień2013

Довгоочікувана зустріч з справжнім мистецтвом, з одним з найстаріших професійних українських театрів – академічним обласним українським драматичним театром ім. І. Озаркевича з Коломиї – відбулася 18 травня в Лігниці в загальноосвітньому комплексі шкіл № 4 ім. Богдана-Ігора Антонича. В межах днів української культури в Польщі трупа акторів на чолі з директором та художнім керівником, режисером в одній особі коломийського драматичного театру Дмитром Чибораком, представниками Івано-франківського управління культури після тріумфального виступу в Зеленій Горі завітали до Лігниці. Шанувальникам театрального мистецтва та всім небайдужим українцям з Лігниці була представлена вистава «Мати-наймичка», за мотивами повісті «Наймичка» Тараса Шевченка, прем’єра якої відбулася 23 березня цього року в Коломиї. Постановка була здійснена до 200-річного ювілею Генія українського народу режисером коломийського театру Сергієм Кузиком.

Це був ще один вечір в рамках вшанування великого Кобзаря у Лігниці. Були запрошені представники влади міста: заступник Президента міста Дорота Пургаль, Голова Лігницької міської ради Ян Шинкальський, депутат Лігницької міської ради Богуміла Сломчинська. Від української громади Польщі запрошені – представник Почесного Консула України у Вроцлаві Артем Зозуля. Також була присутня Голова Любуського відділу Об’єднання українців у Польщі – Стефанія Яворницька. Колектив української школи в Лігниці та безумовно всі українці Лігниці щиро вдячні пані Стефанії за організацію виступу театру з Коломиї.

З привітальними словами до присутніх звернулася директор школи Анна Гаврильчак-Маланчак. Вона висловила щиру подяку польському народу в особі представників влади міста Лігниця за підтримку народу України в боротьбі за європейське майбутнє. Символічним знаком подяки стали дзвоники з жовто-блакитною стрічкою, які директор школи вручила офіційним гостям заходу. Від українських гостей виступив заступник начальника управління культури Івано-Франківської області Василь Тимків: «Вас вітає один з найстаріших театрів України, заснований священиком І. Озаркевичем у 1848 році. Сьогодні тут є театр і сьогодні тут є Шевченко – це дві речі, які в свій час зберегли українську мову».

Перед початком вистави виступили учні школи. Натхненно прочитала «Думи мої, думи мої…» Шевченка учениця школи Христина Гайдук, а шкільний хор «Полонина» під керівництвом В. Кльоцека виконав композицію Є. Козака також на твір «Думи мої, думи мої».

Режисер-постановник вистави Сергій Кузик за основу інсценізації взяв маловідому повість Шевченка «Наймичка», написану російською мовою, а не, як за традицією, однойменну поему. Режисеру вдалося в своїй інтерпретації постановкою «Матері-наймички» створити гімн всеперемагаючій силі Материнської Любові. Тема жінки-матері, жіночої долі, тема кохання оспівується Шевченком у всіх видах його творчості. За жанром п’єсу можна віднести до народної драми. В ній порушується проблема наймички – жінки-покритки, зневаги оточуючих, відречення близьких. Але вона все рівно щаслива, бо на її очах росте син Марко. Все це стосується головної героїні – Лукії, наймички в чужій хаті, роль якої неперевершено зіграла Мальвіна Галунка. Роль наймички емоційно підсилює символічний образ Берегині, введений в виставу за режисерським задумом. У найвідповідальніші моменти життя ця героїня з’являється на сцені. Влучно створила на сцені цей образ співачка за освітою, але актриса від бога Мар’яна Іванович. Марка, єдиного сина Лукії, самовіддано зіграв актор Дмитро Федірко. Роль Якима виконав досвідчений талановитий актор Володимир Гелецький, роль його дружини Марти – новоспечена матуся, актриса Галина Угорська. Російськомовного москаля корнета Кирила, через якого занапастила свою долю Лукія, блискуче виконав актор Артур Філімонов. До речі, висловлювання Якима в бік корнета: «Ну коли ті москалі вже од нас підуть?», звучить сьогодні, в часи російської інтервенції, як і в часи Шевченка, на превеликий жаль, дуже актуально.

Лаконічно та художньо виконані сценічні декорації, де на передньому плані глядачі побачили весільний вінок, три лавиці, пліт, колиску та три тополі з образами-іконами на них. Влучні музичні акценти робили солоспіви акторів та композиції знаменитого Мирослава Скорика. Постановку сценічних рухів, відмінного пластичного ряду здійснила балетмейстер Мирослава Воротняк.

Гучні та довготривалі оплески лунали по закінченню вистави, яка не залишила нікого байдужим, особливо багатьох присутніх жінок, що не в силах були стримувати сльози, співчуваючи тяжкій жіночій долі матері-наймички.

Успіх вистави має ще більшу вагу, коли її доводиться грати в умовах далеких від театральних, а саме в на сцені, розташованій у шкільній спортивній залі. На цьому по закінченні дійства наголосив художній керівник театру Дмитро Чиборак. В театральній практиці театру це сталося вперше. І тому велика вдячність від глядачів акторам та режисеру, що здійснили свій професійний подвиг.

Оксана Кульчевич
24.05.2014

16 maja w naszej szkole odbyło się spotkanie z prof Uniwersytetu Zielonogórskiego panem Bogdanem Halczakiem na temat „Dawna historia Łemków”. Pan profesor przybliżył uczniom, na podstawie źródeł, historię Łemków. Niewątpliwie temat ten jest bardzo „żywy” w naszej szkole, gdyż duża liczba uczniów swoje rodzinne korzenie wywodzi z Łemkowszczyzny. Dla naszej szkoły jest to niewątpliwie świadectwo bogactwa mniejszości ukraińskiej w Polsce. Dlatego szkoła wielokrotnie podkreśla potrzebę pielęgnowania tradycji łemkowskiej, która swoją autentycznością współcześnie świadczy o swej żywotności.

Pan profesor Bogdan Halczak podkreślił, że początki historii Łemków opierają się na bardzo skąpych źródłach historycznych, co sprzyja powstawaniu różnych teorii. Powodem braku źródeł w opinii profesora był brak zaciekawienia tym regionem, który politycznie i gospodarczo nie był atrakcyjny dla polityki ogólnopaństwowej zarówno Polski, a potem Rzeczypospolitej, jak i Węgier. Zauważył jednak, że wszelka logika wskazuje (słownictwo, zajęcia ludności, zwyczaje i przede wszystkim rozmieszczenie wsi), że kierunek kolonizacji Łemkowszczyzny był ze wschodu na zachód. A kiedy spojrzymy na „polską Łemkowszczyznę” to dostrzeżemy, że ten kierunek wschodni swoją siłę czerpał ze strony „słowackiej”. Dlatego tzw. Ruś Szlachtowa była wierzchołkiem trójkąta, którego podstawą była w większości wschodnia granica współczesnej Polski, plus bardzo zbliżone kulturowo – ukraińskie ziemie na Zakarpaciu.

Niewątpliwie wykład ten przybliżył historię Łemkowszczyzny, a zarazem ukazał, że świat Łemków potrzebuje szerszego spojrzenia na swoje dzieje. Dostrzeżenia, że wschodnia granica Łemkowszczyzny jest trudna do określenia wobec przenikania, wspierania i akceptacji jej z Bojkowszczyzną. Największym sprzeciwem dla świadomości Łemków na pocz. XX w. była nazwa „Łemko”, gdyż większość uważała się za Rusinów, tak samo jak większość mieszkańców Galicji. To poczucie wspólnoty dodawała siłę Łemkom w potrzebie tworzenia swej, jakże oryginalnej kultury, kiedy porównamy ją ze światem Bojków i Hucułów (bratnich ruskich górali Karpat).

Wykład ten był niewątpliwie dostrzeżeniem potrzeby ukazywania historii Łemków tak, by budzić zaciekawienie, ale i potrzebę szacunku dla świata Łemków, którego nie wolno dzielić, gdyż za wiele on wycierpiał. Dobrze, ze nasza szkoła, patrząc na swych uczniów, pragnie doceniać piękno Łemkowszczyzny, gdyż jest ono niewątpliwie siłą naszej mniejszości w Legnicy.

Акція “Вісла” — пам`ятаємо!

16 березня цього року на засіданю головної управи ОЛ в Гордицях встановлено що 28 квінтя стане Днем пам`яті Акції “Вісла”. ОЛ хотіло пригадати цю сумну дату як трагедію нашого народу, але і надіялось що всі наші оргагізації, церкви, щколи, пункти навчання і ціла громада попруть цю ініцятиву. Дякуємо що ми відчули сигнали що наша меншина пам`ятає чим була Aкція „Вісла” для наших предків, але і для нас бо ми її живий, окалічений слід від Лемківщини по Холмщину і Перемищину. Це знак що правда, хоч болюча з 1947 року, однак в нас жива.

Українська школа в Лігниці також вшанувала цю трагічну річницію 47 року. 28 квітня делегації клас засвітили свічни при вході до школи під таблицьом Aкції “Вісла”. Ту таблицю замістили ОЛ і ОУП при вспертю дирекції школи і влад Лігниці в 2007р на 60 роковини Aкції “Вісла”.Таблиця ця є доказом що життя нашої меньшини в Лігниці практично від 1947 року було активне. Чи закрите в хатах де була тільки рідна мова і молитва, чи пробами шукання по селах розшмарених сусідів з рідних сіл. А потім перша укр. початкова школа в Ярошівці, початки православних парохії і перші гр-кат богослужіння в римокатолицьких костелах бо тільки там була можливість відправи.

Світлом для нас на Лігниццчині стала укр. школа (на початку в Злоториї). По 1989 році стала можливість будови своїх церков і сьогодні вже поодинокі парохії не мають своїх святинь. Ми вже маємо свободу тільки щоб вона не заглушила нашу живу любов до віри і традиції предків, не знищила почуття відповідальности за світ вкрадений в 1947 році.

Таблиця на стіні нашої школи щодня витає учнів, але і голосить пам`ять Aкції “Вісла” для пересічних людей які ідучи вулицьом Шевченка переходять біля неї (так думаю що денні десь біля 1000 осіб). Це лекція історії, але і надії що зло Aкції “Вісла” нас ніколі не знищить коли що року нові, молоді люде приходять в свою – рідну школу.

Перед запаленям свічок всі мали можливість оглянути фільми фундації пана Романа Крика “Живі Долі”. Учні побачили спогади людей які пам`ятають життя перед 1947 року i як направду виглядала Aкція “Вісла” та наш світ після неї. Молодь на екрані бачила усміх, сльози, але і певність тих людей що добре пережили життя бо не відреклися свого. В іх очах видно було також надію що наше не пропаде бо наступні покоління хочуть жити в вірі і тралиції предків. Ми всі почули спогади Юлії Лежинської з Брунар (вже покійної — Вічная пам`ять), Марії Гойняк з дому Гойдич зо Щавника та її чоловіка Петра Гойняка з Нової Веси та родин Риствеїв і Святківстих родом з Висової, Тилича, Мохначки і Солотвин.

Як хочете побачити ці фільми та інші спогади запрошую на сторону фундації:Fundacja Losy Niezapomniane

Там відчуєте силу і красу минулих світів запертих в лишених селах, але і привезених тут на Захід щоб жити, хоц кус так само як предки і пам`ятати де є мої коріння.

Запрошуємо на пʾєсу Тараса Григоровича

Шевченка «Наймичка» у виконанні драматичного театру з

міста Коломиї, яка відбудеться 18.05.2014 року, год. 16.00

в нашій школі.

Організатори

В п`ятницю 25 квітня о год 12.30 учні ІІІ класу ліцею в Лігниці офіцийно закінчили навчання в нашій школі. Прозвучав для них з рук п. дир. Анни Гаврильчак Маланьчак останній дзвінок. Дзвінок повний задуми, але і надії що учні нас залишають, але своїм життям засвідчать що знають ким є з походження і ким хочуть бути з професії. Ми як вчителі маємо ще одну мрію щоб вони вказували всім що не вільно покидати своїх корені. Людина без них загубить себе і завжди буде нещаслива. Буде завжди чужа для світа. Останній дзвінок для школи був так направду першим в іхньому дозрілому життї. Щоправда ще матура, яка офіцийно є останнім зв`язком зі школом. Віримо однак що пороги школи ще не раз побачать наших випусників.

Всі класи гімназії і ліцею подарками, словом, піснями але і мультімедяльнима проєктами прощали ІІІ клас ліцею. Була усмішка, вкриті сльози, але і впевність що “не так скоро” залишуть школу. На кінець хочу зацитувати слова виховательки ІІІ класу ліцею до своїх випусників — п. Ірини Мадараш “Ви є добрі люде! Хай Бог Вас провадить та щастить!”

Тільки добро може будувати світ і ми віруємо що збудуєте матеряльне і духове добро для себе, батьків, близьких і нашої української громади!

Ми є з Вами на ЗАВЖДИ!

ВСІ з Комплексу Загальноосвітніх шкіл №4

Від 3 років перед великоднима святами за календарем юльянським в нашій школі проходять варштати малювання-воскування-батікування писанок. В цьому році це відбулося 16 квітня в часі “великого тижня”. Координаторами були вчителі – п. Ольга Височанська та п. Адам Вєвюрка, які передавали учням інформації о великодних звичаях в різних частинах України, але також і на Лемківщині.

На варштатах молодь сама мала змогу прикрашати писанки та на ново будити вікову традицію предків. В кожній культурі прикрашене яйце є символом нового життя, надії, добра. Для нас як меншини має ще одне значення. Воно є одним зо свідоцтв чи зберігаємо звичаї предків живучи в розпорошешю на не етнічних землях. Тому наші писанку мають в собі силу життя не тільки нашого, але і життя залишеного на рідних землях в 1947році. Коли традиція в людині є жива то вона має свідомість ким є.
В нашій школі є багато учнів з України, вони вносять техніки прикрашання писанок з різних регіонів України. Це цікавий спосіб вказання багацтва регіонального України.
В цьому році на варштати ми запросили нашу ученницію ІІІ класу ліцею (вже абсольвента) Єву Хомяк, яка є свідоцтвом що дальше ця традиція живе в молодому поколінню.
Учні часто дуже гарно малюють писанки і не має тут поділу чи це дівчата, або хлопці. Сьогодні в добі Інтернету, мобільок, швидкого перепливу інформації часто заникають різниці між людьми також в традиції. Чи це добре, чи ні – можемо тільки задуматись бо не затримаємо цього процесу. Сьогодні вже на наших писанках появляются нові взори, які існують біля вікових взорів з Лемківщини, Бойківщини.

Не забуваймо однак мимо все о традиції наших предків, бо наші характерні писанки тут в Польщі є також знаком життя української меншини!

Uczniowie ze Szkoły Podstawowej nr 4 w Legnicy, przekazali dla swoich rówieśników na Ukrainie plecak z przyborami szkolnymi.

Dnia 26.03.2014r. w Zespole Szkół Ogólnokształcących nr 4 w Legnicy odbyły się I Międzygimnazjalne Zawody Przyrodnicze pod hasłem „Woda – źródło życia”. Konkurs miał charakter interdyscyplinarnych zmagań w zakresie chemii, fizyki, biologii i geografii. Gimnazjaliści planowali i przeprowadzali doświadczenia, zapisywali obserwacje, wyciągali wnioski, pracowali z mapą.

W zawodach brało udział osiem legnickich szkół gimnazjalnych. Zwycięzcami tegorocznych zawodów byli uczniowie Gimnazjum nr 9, na drugim miejscu uplasowały się dwa gimnazja: nr 5 i Gimnazjum przy Zespole Szkół Muzycznych. Były również dwa trzecie miejsca: Gimnazjum nr 10 i 2.

Laureatom gratulujemy.
W następnym roku zapraszamy na kolejną edycję konkursu.

Zespół Szkół Ogólnokształcących Nr 4 w Legnicy zaprasza do udziału w akcji – Wiosenna paczka dla Ukrainy.

Szczegóły w załączniku: >>pobierz<<

Dzień Otwartych Drzwi

W

ZESPOLE SZKÓŁ OGÓLNOKSZTAŁCĄCYCH NR 4 W LEGNICY

im. Bohdana Ihora Antonycza

Gimnazjum Nr 10

IV Liceum Ogólnokształcące

18 marzec 2014 godz. 10:00-13:00

W programie:

Lp.	Czas trwania zajęć	Tematyka zajęć	Sala
1.	10.00-10.35	Szkolna lektura w kalamburze.	33
2.	10:00-13:00	Prezentacja projektu „Twierdzenie Pitagorasa”.	14
3.	10:00-12:00	Spotkanie kół wolontariatu.	38
4.	12:00- 12:30	Pokaz doświadczeń chemicznych.	46
5.	12:30-13:00	Pokaz akrobatyczny.	Sala gimnastyczna
6.	12:30-13:00	Pokaz filmu  o losach naszych absolwentów.	Sala gimnastyczna

Serdecznie zapraszamy wolontariuszy szkół legnickich na Forum

Wolontaryjne, które odbędzie się w Zespole Szkół Ogólnokształcących

Nr 4, im. Igora Bogdana Antonycza, dnia 18.03.2014r. o godz. 10.00.

Wolontariusze będą mogli spotkać się z ciekawymi gośćmi i wziąć

udział w dyskusji przy cieście i filiżance herbaty.

Сердечно запрошуємо взяти участь

у вечорниці присвяченій 200-літтю з

дня народження Тараса Шевченка, яка

відбудеться 8 березня 2014 року

о годині 18.00.

Чекаємо на Вас у нашій школі.

Організатори

Zmiana terminu Rady pedagogicznej i Spotkań z rodzicami 11 marca 2014 godz. 15.10
i spotkanie z Rodzicami 16.30