Від 3 років перед великоднима святами за календарем юльянським в нашій школі проходять варштати малювання-воскування-батікування писанок. В цьому році це відбулося 16 квітня в часі “великого тижня”. Координаторами були вчителі – п. Ольга Височанська та п. Адам Вєвюрка, які передавали учням інформації о великодних звичаях в різних частинах України, але також і на Лемківщині.
На варштатах молодь сама мала змогу прикрашати писанки та на ново будити вікову традицію предків. В кожній культурі прикрашене яйце є символом нового життя, надії, добра. Для нас як меншини має ще одне значення. Воно є одним зо свідоцтв чи зберігаємо звичаї предків живучи в розпорошешю на не етнічних землях. Тому наші писанку мають в собі силу життя не тільки нашого, але і життя залишеного на рідних землях в 1947році. Коли традиція в людині є жива то вона має свідомість ким є.
В нашій школі є багато учнів з України, вони вносять техніки прикрашання писанок з різних регіонів України. Це цікавий спосіб вказання багацтва регіонального України.
В цьому році на варштати ми запросили нашу ученницію ІІІ класу ліцею (вже абсольвента) Єву Хомяк, яка є свідоцтвом що дальше ця традиція живе в молодому поколінню.
Учні часто дуже гарно малюють писанки і не має тут поділу чи це дівчата, або хлопці. Сьогодні в добі Інтернету, мобільок, швидкого перепливу інформації часто заникають різниці між людьми також в традиції. Чи це добре, чи ні – можемо тільки задуматись бо не затримаємо цього процесу. Сьогодні вже на наших писанках появляются нові взори, які існують біля вікових взорів з Лемківщини, Бойківщини.
Не забуваймо однак мимо все о традиції наших предків, бо наші характерні писанки тут в Польщі є також знаком життя української меншини!
I appreciate you sharing this article.Really looking forward to read more. Fantastic.